Powered by Invision Power Board
Здравствуйте Гость ( Вход | Регистрация ) Выслать повторно письмо для активации
  Reply to this topicStart new topicStart Poll

> Вже в 1722 р. виговці на питання ієромонаха Неофіт
ninakiev
Отправлено: Апр 1 2015, 11:36
Quote Post


Новичок
*

Группа: Пользователи
Сообщений: 6
Пользователь №: 84
Регистрация: 1-Апреля 15
Статус: Offline

Репутация: 0




Виговці тут дали завідомо неправдивий відповідь, оскільки в цей час вони ще не молили за государя і активно міркували тільки про можливості назвати його благочестивим. Для нас важливо, що в цьому 52 відповіді знаменитих «Поморських відповідей», які будуть користуватися незаперечним авторитетом серед старообрядців всіх погоджень, виговці не стільки сформулювали своє ставлення до правлячого в даний момент монарху, скільки висловили точку зору на ставлення до царської влади взагалі, яка стане загальноприйнятою для захисників старої віри, навіть в тому випадку, коли вони будуть засуджувати поморців за цей відповідь, що свідчить про лояльність до верховної влади.

У всіх есхатологічних творах, навіть у тих, які написані, щоб висловити протест проти царюючого монарха, є така формула позитивного ставлення до царської влади. Наприклад, автор, належить до странническому згодою, на початку XIX ст. висловив в дуже стислому вигляді ту ж думку: «Научихомся від святих отець до царем вшанування паче всього являти, научихомся від апостола Бога боятися, а царя почитати, научихомся від самого Христа воздавати кесаревого - кесареви...»17.

Інший автор-старообрядець у творі «Про истинныя христианския віри і про випадки последняго часу» виразив ту ж думку наступним чином: «А про честь плотстей або про підкорення телеснем сам Господь признач: воздадите кесаревого - кесареви, а Божа - Богови18. І апостол заповеда: боятися Бога, а царя чтите19, а інде завеща: властем покарятися і повиноватися20. Тут ми знаходимо типовий для старообрядців XVIII ст. набір цитат із Священного Писання, якими вони обґрунтовували своє ставлення до царської влади взагалі. Воно цілком відповідало християнським вченням про владу. Про це нам дозволяють говорити твори, в яких ця тема розглянута більш докладно.

У поморському творі 1772 р. «Заперечення на 16 пунктів Іллі Ковиліна» знаходимо таке пояснення: «Що є цар? Цар бо ніщо ж іно є, хіба образ живий бачимо, сиріч одушевлен самого Царя нєбєснаго, як сказав якийсь від еллинских філософ до якогось царя теревенячи сице: Царство впевнений бувши буди того вартий, бо цар, Божий образ одушевлен, сиріч живий»21.

Інший автор висловлює подібну точку зору, при цьому також посилається на авторитет Максима Грека: «Царие благоверние пастирі суть речі преподобнаго Максима Грека (глави 30-й). Сице пише: Цар є ніщо ж іно, хіба одушевлен образ самого Царя Нєбєснаго»22.

Для нас важливо відзначити, що старообрядці цілком у дусі давньоруського вчення про царської влади вважали царя не тільки намісником на землі Царя Небесного, але і його «живим». У поморському творі «Заперечення на 16 пунктів Іллі Ковиліна» ця точка зору не лише висловлена, а й досить докладно обґрунтована, тому звернемося до тексту цього твору. Автор (або автори) обговорює питання шанування царя, звертаючись до тексту 1-го послання Петра: «Повинитеся убт всякому человечю створення, заради Господа, аще царю, яже преобладающу, аще же князем, як від нього посланим під помста лиходієм, в похвалу ж благотворцем, яко тако є воля Божа благотворящим обуздовати божевільних людей невігластво. Нижче: Але яко раби Божі шануйте всіх, братство возлюбити. Бога бійтеся, царя поважайте. Рабі, повинуйтеся у всякому страсе владикам, не токмо добрим, лагідним, але і норовистим»23.

Тут процитовано досить великий уривок з 1-го послання Петра, в якому йдеться про необхідність покори верховної влади. Після цього автор поміщає «умовляння» до читача, в якому роз'яснює суть процитованого тексту: «Внемли велеумне, аще чювства имаши до писав вище, якщо дивно і чесно нарицательно ім'я властем описует ніщо іно, токмо образ Божий одушевлен самого царьствующаго Царя Христа і законне настоятельство і правило живуть у всесвіті, найпаче в Христа віруючим народом»24.

У своєму «умовляння» автор ще раз звернув увагу читача на думку про те, що цар - це образ Христа на землі, тому по відношенню до нього слід керуватися правилами, предписываемыми християнським вченням про владу. В даному випадку він відсилає читача до цитованої тексту з 1-го послання Петра. І на закінчення автор помістив ще одне пояснення, в якому відзначив «необхідність» і «потреба» для народів у верховній владі: «Видиши чи коли потрібні і потребны начальствующия влади народом, у вселенней живущым, яко ж тіло без душі мертве є, тако і всесвіт без правління царською або княжескаго в негаразди і запустіння абие приходить і скончавается і прочая, і прочая»25.
Top
0 Пользователей читают эту тему (0 Гостей и 0 Скрытых Пользователей)
0 Пользователей:

Topic Options Reply to this topicStart new topicStart Poll


 


Текстовая версия